Шклярський Юліан

Під час Другої світової війни Юліан Шклярський проживав у м. Борислав на Львівщині. Мав друзів-євреїв. Один із них, Еліаш Федер, попросив його навідати своїх дружину Алі та доньку Пауліну, які перебували в м. Кросно, – передати їм звістку. Зустрівшись із жінкою та дівчинкою, Юліан зрозумів, що вони в украй небезпечному становищі. У місті почались облави. Тож він знайшов помешкання на окраїні м. Кросно й перевіз Алі та Пауліну туди. Сам улаштувався на роботу й оселився з ними разом. Періодично навідувався в м. Борислав до Еліаша з листами від дружини й закуповував продукти для своєї сестри Антоніни, яка переховувала чоловіка-єврея Болеслава Рінґлера та його родину.

У серпні 1944 р. Юліан перевіз маленьку Пауліну до своєї тітки в містечко Кобилки, що за 17 км від польської столиці. Потім разом з Алі брав участь у Варшавському повстанні. Опісля вони покинули м. Варшава: жінку було депортовано до містечка Казимеж-Велький, що неподалік м. Кельці, Юліан опинився в трудовому таборі в м. Ляйпциг, де його поранили під час авіанальоту. До кінця 1945 р. перебував у шпиталі в м. Лодзь.

По війні Шклярський дізнався, що його товариша Федера в м. Борислав знищили нацисти, тож знову розшукав його дружину та доньку й повідомив їм сумну звістку. І зрештою побрався з Алі й офіційно удочерив дівчинку. У 1959 р. вони обидві емігрували до Ізраїлю. На відстані подружнє життя не склалося…

У 1990 р. Пауліна Федер-Роз приїхала до Польщі й, уперше після довгої розлуки зустрівшись із прийомним батьком, дізналася історію свого порятунку.

/

У 1994 р. Яд Вашем визнав Юліана Шклярського Праведником народів світу.